Мету навчання в дистанційному курсі слід визначити як очікуваний результат навчання, а не сам учбовий процес, що складається з опису поведінки (дій), яку повинен продемонструвати слухач, щоб підтвердити свою компетентність в питанні, що вивчається.
Можна виділити три причини необхідності опису цілей навчання.
Задані цілі — основа для вмісту навчального матеріалу, використовуваних джерел і методів навчання. Без заданих цілей навчання при розробці курсу неможливо реалізувати педагогічний потенціал дистанційного навчання через інтернет.
Без чітко заданих цілей навчання важко визначити його результати. Вправи, контрольні питання, підсумкові завдання потрібно складати лише тоді, коли задані очікувані результати навчання. Без цього неможливо організувати і контролювати навчальнихпроцес.
Постановка цілей вчення допомагає слухачеві сконцентрувати увагу на істотних боках навчального матеріалу, свідомо направляти зусилля на досягнення цих цілей. Не знаючи про цілі навчання, слухач не зможе прогнозувати і оцінювати свої результати.
Всі вищеописані причини необхідності постановки цілей навчання справедливі і для традиційного, очного уроку, але при дистанційному навчання їх ігнорування є критичним.
Без явно сформульованих цілей в учбових матеріалах різко зростає кількість і об'єм листування між тьютором і слухачем, трудовитрати всіх учасників дистанційного навчального процесу.
Мета навчання визначена, якщо вона повно і точно передає слухачеві намір вчителя (тьютора) про його дії.
Формулювання мети дозволяє відповісти на три питання:
- що саме зможе робити слухач?
- за яких умов він це зможе робити?
- наскільки добре він це зможе робити?
І якщо на кожне питання є однозначна відповідь, значить мета визначена досить повно. Сформульовані питання характеризують три основних складових визначення цілей навчання: ясність виконань, визначеність умов, інформацію про критерії.
Адаптація цілей навчання до дистанційного курсу.
Найбільш частим підходом при створенні дистанційних курсів є копіювання вмісту одного або декількох паперових підручників (або компіляція вмісту з декількох традиційних паперових навчальних посібників) в систему дистанційного навчання. Такий підхід утруднює навчання в дистанційному режимі, оскільки методичний апарат традиційного підручника не пристосований для організації діяльності дистанційних слухачів.
За О. Полат основними особливостями при адаптації існуючих матеріалів є:
1. Операціоналізація цілей навчання. В умовах, коли вчитель і слухачі не спілкуються очно, опис очікуваних від слухача дій є необхідною умовою успішності організації навчання.
2. Формування ілюстративного (аудіовізуального) ряду при дотриманні педагогічної доцільності.
3. Вибір типів вправ з автоматичною перевіркою і створення контрольно-вимірювальної частини курсу.
Операціоналізація цілей навчання для їх реалізації.
При створенні навчальних матеріалів розробник курсу повинен перетворити цілі навчання так, щоб результат виконання був чітко видний і для тьютора, і для учня.
Зазвичай цілі навчання формулються наступним чином: слухач повинен знати і розуміти ... . Слід зазначити, що слова «знати і розуміти» описують лише стан слухача, оцінити який неможливо в дистанційному навчанні (або не завжди можливо).
Мета навчання для дистанційного навчання через інтернет повинна містити опис дій слухача, що підлягають оцінюванню, тобто виражатися з урахуванням специфіки діяльнісного підходу.
Тобто в дистанцційному курсі мета повинна визначатися наступним чином: слухачі зможуть, зроблять, напишуть, спроектують тощо...
Обсяг інформації дистанційного курсу.
Для організації дистанційного навчання в цілому серйозною проблемою є нечіткий
Необхідно також звертати увагу на те, щоб прослідковувався чіткий зв'язок між цілями, завданнями і матеріалом, розміщеними в дистанційному курсі.
У цьому аспекті дистанційне вчення близьке до тренінгового:
- якщо в тренінгу з'являється надлишок інформації, його учасники втрачають розуміння мети навчання, і практичні завдання перетворюються на лекції, то тренінг, втрачаючи свою інтерактивність, і разом з нею привабливість, втрачає свої навчальні можливості;
- якщо те ж саме відбувається в дистанційному супроводі – матеріал курсу ігнорується слухачами і, відповідно, не засвоюється ними.
Проте питання про кількість інформації в дистанційному навчанні не має однозначної відповіді. Потрібно відзначити, що недолік інформації також поганий, як і її надлишок. Виходячи з неможливості точного визначення можливостей засвоєння і виконання практичних завдань слухачами, навчальні матеріали створюються з лишком, який дозволяє індивідуалізувати учбовий процес для слухачів з різними темпоритмами і когнітивними можливостями.
Навча
Комплект навчально-методичних матеріалів дистанційного курсу розробляється відповідно принципів:
Програма дистанційного курсу повинна містити формулювання цілей.
Перелік тем доцільно супроводжувати вказівкою необхідного рівня засвоєння матеріалу.
Навчальні матеріали в цифровій формі з використанням гіпертексту повинні задовольняти вимогам простоти орієнтації слухачів.
У передмові до навчальних матеріалів необхідно пояснити умовні позначення посилань і дати поради відносно раціональних прийомів навігації.
Дистанційний курс повинен передбачати спілкування слухачів із тьютором і між собою.
Дистанційний курс не є електронною копією друкованих підручників або простим комп'ютерним підручником.
Інформаційно-комунікаційні технології (не будучи самоціллю) можуть і повинні ефективно використовуватися для досягнення цілей учбового процесу.
Теми в дистанційному курсі.
Виходячи з цілей, будується модель вмісту і засвоєння навчального матеріалу. Дистанційний курс може складатися з окремих тем (якщо курс значний за обсягом, інтегрований тощо, то теми об'єднуються в модулі). Для кожної теми необхідно визначити, яку мету планується досягти і як перевірити її досягнення. На цьому етапі необхідно окреслити склад навчальних матеріалів кожної теми.
Курс складається з тем, кожна з яких має бути логічно завершеною. Навіть якщо необхідний матеріал неможливо помістити в одну тему, ділити його потрібно так, щоб підтеми були логічно обоснованими, і кожна з них мала свій заголовок. Кожна тема повинна містити приблизно рівну кількість нових дидактичних одиниць, чим забезпечується рівномірність завантаження слухача впродовж навчального процесу.
.
Контрольний етап підготовки матеріалів дистанційного курсу.
Після композиції матеріалу окремих тем проводиться суцільне редагування тексту, щоб привнести в нього концептуальну і стилістичну єдність, можна дописати окремі фрагменти, внести додаткові правки і уточнення.
Контрольний етап полягає в тому, щоб оцінити текст цілком, визначити, чи витримані загальні вимоги до викладення матеріалу, чи наявні всі теми курсу, чи повний глосарій і тому подібне. Всі контрольні заходи курсу базуються на тому, що кожна тема має мету, досягнення якої перевіряється, а тема педагогічно і методично завершена.
Таким чином, слухач проходить через повний цикл процесу засвоєння - від первинного сприйняття вмісту до закріплення засвоєної інформації. Певні контрольні заходи обов'язкові для кожної теми в цілому і рекомендуються до кожного заняття. Деякі з них визначаються як саме контрольні (поточний, рубіж, підсумковий контроль), а деякі несуть на собі контрольну функцію, але визначаються як участь в семінарах, практичних заняттях і тому подібне.
Компонування навчального матеріалу.
1. Кількісно матеріал слід розміщувати в межах одного екрану. Це сприяє швидшому і цілісному сприйняттю матеріалу.
2. Формувати матеріали залежно від теми, що вивчається, по різних стратегіях:
- за принципом концентричних кругів (базові поняття, базові поняття і приклади, базові поняття, приклади і додаткова інформація);
- за принципом ланцюга: основні поняття – приклади і практичні завдання – додаткова інформація;
- за принципом «вчительського конспекту», де в стислому вигляді відібрана суть питань, що вивчаються.
3. Здійснювати чітку структуризацію матеріалу по важливості. При цьому, важливим для сприйняття інформації з екрану є не лише його правильна структуризація, але і пояснення правил цієї системи.
4. Враховуючи різні ресурсні можливості доцільно подавати навчальний матеріал в текстовій і графічній формі, оскільки його пред'явлення у такому вигляді вимагає мінімальних витрат.
Вміст типового дистанційного курсу.
Типовий дистанційний курс включає:
- методичні рекомендації щодо вивчення курсу;
- теоретичний матеріал;
- практикум для відпрацювання умінь і навичок застосування теоретичних знань;
- віртуальний лабораторний практикум (за необхідності);
- довідковий матеріал, необхідні посилання, ключові слова, тезаурус або глосарій;
- систему діагностики і контролю знань.
Реалізація кожного з компонентів дистанційного курсу може варіюватися залежно від специфіки предмету та теми курсу.
Діяльнісний підход в дистанційнім навчанні.
Можна виділити два принципово різних підходи до навчання.
Один з них – педагогічний. Метою і сенсом навчання тут є придбання якоїсь системи знань, той, хто вчиться, повинен вивчити певний учбовий матеріал. Цей підхід Б.Ц. Бадмаєвим названий «знанієвим», і, за його оцінкою, вчення є таким на 85 % [4]. По суті справи, цей підхід ототожнює дієслова «знати» і «пам'ятати», і якщо навіть йдеться про вирішення завдань, то, як правило, все зводиться до запам'ятовування рішення.
Інший підхід – психологічний – передбачає, що людина в процесі навчання повинна не вивчити щось, а навчитися чомусь, тобто навчитися здійснювати діяльність. В процесі навчання людина повинна набути особистого досвіду, який багато в чому є віддзеркаленням суспільно виробленого досвіду, досвіду старших поколінь в певній галузі людської практики. Це діяльнісний підхід. На перший план тут виходить справа, а знання грають другорядну роль, будучи засобом виконання цієї справи і засобом навчання. Думаю, всім зрозуміло, що саме діяльнісний підхід в описаному вище розумінні забезпечує прогрес людства, саме він зажадався в суспільстві, що живе за принципами ринкових стосунків.
Основні положення діяльнісного підходу.
Для реалізації деятельностного підходу в своїй практиці викладач повинен прийняти сформульовані нижче методологічні положення.
Перш за все, треба визнати, що навчання — це передача досвіду суспільно-історичної практики, досвіду попередніх поколінь, але не передача знань.
Також треба визнати:
- що при проектуванні і організації навчання первинними є задана характером майбутньої спеціальності діяльність і дії, які є складовими цієї діяльності, але не знання;
- що кінцевою метою навчання є формування способу дій, що забезпечують здійснення майбутньої професійної діяльності, але не запам'ятовування знань;
- що вміст навчання складає задана характером майбутньої спеціальності система дій і лише ті знання, які забезпечують виконання всіх цих дій, але не якась задана система знань;
- що знання не є самодостатніми, вони є всього лише засобом виконання дій і навчання ним, але не його метою. Знання грають службову роль, пояснюючи і готуючи практичні дії;
- що в процесі навчання слухачі повинні здійснювати учбову діяльність, яка моделює майбутню професійну діяльність, а не просто нагромаджувати знання;
- що механізмом здійснення навчальної діяльності є вирішення завдань, а не опрацювання навчального матеріалу, і якщо студент не вирішує навчальні завдання, то це означає, що його учбова діяльність не організована;
- що в сучасному розумінні знати — означає з допомогою знань здійснювати певну діяльність, а не лише пам'ятати певні знання;
- що засвоювати знання можна, лише оперуючи ними, а не просто запам'ятовуючи їх;
- що навчанням є сукупність двох взаємопов'язаних, але самостійних діяльностей, — діяльності слухача і діяльності викладача, або учбовій діяльності, а не «цілеспрямований педагогічний процес»;
- що діяльність викладача полягає в проектуванні навчальної діяльності, організації навчальної діяльності і управлінні навчальною діяльністю, а не в «передачі» знань.
Діяльність викладача.
В діяльності викладача можна виділити три центральні аспекти:
- проектування навчальної діяльності;
- організація і забезпечення навчальної діяльності;
- управління навчальною діяльністю.
Проектування навчальної діяльності передбачає проектування її цілей, вміст, технологій навчання, за допомогою яких засвоюється вміст, системи контролю, що дозволяє здійснювати управління навчальною діяльністю. Цю роботу необхідно починати не з визначення того, що майбутній фахівець повинен знати, а з аналізу діяльності майбутніх фахівців. Спочатку треба зрозуміти, що фахівець повинен буде робити. Причому не в загальних формулюваннях, як це прийнято в даний час, а в деталях, на рівні дій. Такий аналіз діяльності називають технологічним. Без нього неможливе дослідження трудової і навчальної деятельностей, успіх в яких визначається обліком і розумінням всіх необхідних дій і операцій, складових цієї діяльності. В результаті технологічного аналізу осягнулася об'єктивна логіка досягнення проміжних і кінцевих цілей діяльності.
Розробка змісту дистанційного курсу.
До вибору і проектування змісту звичайно підходять як до ітеративного процесу: спочатку мозковий штурм тем (та поступове їх взаємозв'язування), потім розширення кожної теми детальним описом її змісту. Цьому процесу можна посприяти, враховуючи такі ресурси:
- інші дистанційні курси за такою ж тематикою або подібні з мережі;
- традиційні навчальні матеріали;
- наявну літературу (журнали, монографії);
- власність навчальних закладів (розробки колег);
- інші ресурси (газети, роздаткові матеріали, енциклопедії, CD-ROM).
Особливу увагу треба приділяти запобіганню повторів, якщо їх не передбачено заздалегідь. Наприклад, корисно буде повторити складний текст, подаючи його або дещо інакше, наприклад, з аналізом прикладу чи ситуації, або спеціально у структурованім вигляді, найкраще як анотовані схему, таблицю, графік тощо.
Ви можете базувати Ваш курс на добре знайомих педагогічних структурах лекцій, таких як:
Класичний тьюторіал (вступ/ вміння/ приклади/ підсумки/ тест)
Активний урок (вступ/ підготовка/ активність/ підсумки/тест)
Керовані студентом тьюторіали (вступ/ ієрархія/ розділи а,б/ підсумки/ тест)
Тьюторіал отримання знань покроково (вступ /тест 1/ тема 1/ тест 2/ тема 2 /підсумки/ підсумковий тест)
Дослідницький тьюторіал (індекс/ домашній/ електронна база даних)
Проблемний тьюторіал (вступ/ домашній/ проблемне завдання/ підсумки/ тест)
Генеруючі уроки (вступ/ тест/ тема 1-2-3/ підсумки/тест).
Розробка навчальних матеріалів – циклічний процес. Недоречно намагатися зробити все одразу. Цікаві нові перспективи зазвичай виникають у процесі розробки. Отже належить сприймати розробку як ітеративний процес із консультаціями, обговореннями та оцінкою результатів діяльності.
Колективна робота має на думці добре організований груповий процес за участю досвідченого керівника та кваліфікованих розробників.
Дистанційне навчання повинно бути спрямовано на інтереси студента.
Рекомендується розробляти матеріали зовнішньо привабливі для мотивації студентів щодо їхнього використання. Наприклад, використовувати прямий неофіційний стиль звернення до студента та скорочені речення, добре структурувати текстовий зміст, застосовувати дійові та добре підібрані ілюстрації тощо.
Необхідно створювати кінцевий продукт відповідно до опису групи, задля якої призначене навчання. Це допомагає оцінити результат ще перед початком етапу виготовлення та доставки.
Структурування тексту у дистанційному курсі.
Зміст курсу (діяльнісний підхід). Студент із самого початку роботи за комп'ютером повинен знати, що для здійснення навчання йому потрібні знання, уміння, навички і діяльність. Інструменти для виконання навчального процесу забезпечує зміст. Він повинен підтримувати мету та задачі для її досягнення у обраній аудиторії. Він також повинен бути доречним, точним, перевіреним, повним і добре організованим. Зміст має підкреслювати нове і незнайоме, ґрунтуючись на загальних елементарних знаннях аудиторії.
Чітка і логічна організація курсу та його запланована послідовність призначені забезпечувати розуміння і запам'ятовування матеріалу. Для того, щоб дистанційний курс не сприймався як деякий моноліт, а вабив цікавими і поширеними можливостями інформації за обраною темою, зміст повинен бути забезпечений посиланнями.
Мета і задачі. Задачі навчання мають бути чітко і ясно сформульовані і системно організовані.
Інформація. Для створення умов щодо сприймання навчального матеріалу корисно використовувати допоміжні матеріали. Можливо також проведення попереднього тестування, відповідно результатам якого студенти отримують індивідуальні завдання.
Точність інформації – це зокрема правильне використання термінології та точність засобів.
Повнота змісту та рівень детальності курсу повинні відповідати меті, задачам і аудиторії.
Наголошування. Освітні ресурси призначені надавати нову інформацію, ґрунтуючись на відомих аудиторії знаннях. Зміст має підкреслювати нові та незнайомі факти і поняття.
Фон та знайомий зміст не повинні відволікати увагу; навчання в першу чергу сфокусовано на цільовому змісті.
Необхідно заохочувати учнів виділяти найбільший час задля нових або незнайомих їм тем. Складніший зміст бажано періодично проглядати та оцінювати на випадок необхідної адаптації та можливого поновлення.
Організація та послідовність. Організація заняття повинна відбивати структуру предмету. Зазвичай інформація краще за все відображена в логічній організації та послідовності. Подібний формат допомагає учню краще засвоювати матеріал.
Для деяких тем характерні певні організаційні структури, яких необхідно дотримуватися. Якщо відмовитися від традиційної організаційної структури, необхідно ретельно оцінити ефективність запропонованої нової організації.
Необхідно показувати попередні знання, на яких будується зміст.
Рекомендується завжди використовувати схему або діаграму для пояснення організаційної структури предмету.
Посилання. Посилання визначаються як матеріал, на якому засновані ствердження або пропозиції. Посилання дозволяють учням досліджувати предмет докладніше. Ресурси, що на них посилаються, по можливості, повинні включатися до навчального курсу. Виняток складають матеріали, що володіють авторським правом, і звичайно доступні програми.
Слід враховувати, що зміст будь-якого дистанційного курсу можна поділити на сталий, що практично не змінюється, та змінний – приклади сьогодення, особистий досвід тьютора, опис ситуацій та інше. Бажано їх розміщувати у різних файлах, що дозволить динамічно формувати навчальний матеріал. При цьому однак треба пам’ятати, що сталий текст не повинен викладатися одноманітно, тому що змінюються склад аудиторії, обставини викладання, вимоги до навчальної діяльності, методичні заходи, тощо.
Кожен розділ, підрозділ бажано супроводжувати висновками та питаннями до рефлексії (що треба осмислити у даному розділі, яку інформацію присвоїти). Питання до рефлексії потім можна використовувати у курсі при проведенні дискусій, у чаті, при виконанні різних вправ, завдань.
Комментариев нет:
Отправить комментарий